АНДРІЙ РОЗУМОВСЬКИЙ –
ВИДАТНИЙ ДИПЛОМАТ ТА МЕЦЕНАТ
(2
листопада 1752 р. - 23
вересня 1836 р.)
Андрій Розумовський
був п’ятою дитиною у сім’ї Кирила Розумовського – останнього гетьмана
лівобережної України – третім і найулюбленішим з шести його синів. Андрій
отримав блискучу освіту: спочатку у спеціальній академії, яку гетьман відкрив
для своїх синів у Петербурзі, а далі у Страсбурзькому університеті. Після
закінчення університету у 1769 році молодий граф, як більшість молодих дворян
того часу, почав військову кар’єру, до якої його готували з раннього дитинства.
Служив у російському флоті. У 20 років
став капітан-лейтенантом. Був учасником архіпелазької експедиції та
Чесменського бою. У 1775 році Андрій Розумовський став генерал-майором і
командував фрегатом «Катерина».
У 1777 році
25-річний граф був призначений повноважним міністром і надзвичайним посланником
Російської імперії у Венеціанській республіці. З 1778 по 1784 рік Андрій
Розумовський був послом у Неаполітанському королівстві, у 1784 по 1786 він –
посол у Данії, у 1786 по 1790 рік – посол у Швеції. З 1790 року граф
Розумовський - посол у Австрії. Практично з цього часу він постійно живе у
Відні за винятком двох років 1799-1800, коли за наказом Павла І жив у Батурині
- українському маєтку батька.
До цього часу
на одному з Віденських палаців збереглася табличка з написом, що у цьому
будинку мешкав посол Російської імперії граф Андрій Розумовський – видатний
дипломат, покровитель мистецтв та меценат, який залишив по собі вдячну пам'ять
в історії Європи.
Граф Андрій
дуже любив музику, був настільки добрим скрипалем, що міг грати другу скрипку у
створеному ним квартеті професійних музикантів.
Тому не дивно, що він був у теплих відносинах з Моцартом та Гайдном, а
пізніше дружив з Людвігом ван Бетховеном і щедро спонсорував геніального
композитора і, навіть, виділив йому пожиттєву ренту. Граф був чудовим знавцем
української музики, знав багато українських пісень.
Саме Андрій
Розумовський познайомив Бетховена з українською музикою і наспівував йому
українські пісні. Німецький композитор застосував мелос української пісні у
своїх творах. Так до своєї восьмої
сонати для фортепіано з оркестром він увів мелодію українського танцю
«Козачок», використав українські мелодії в Апасіонаті та у славнозвісній 9-ій
симфонії. Найбільшу увагу Бетховена привернула пісня «Їхав козак за Дунай». У
1816 році він написав обробку пісні, а варіації на мелодію пісні увійшли в опус 107 під номером 7.
Людвіг ван
Бетховен присвятив Андрієві Розумовському свої п’яту і шосту симфонії та три
струнних квартети.
Раніше Андрій
Розумовський захопив чарами українських козацьких пісень Вольфганга Амадеуша
Моцарта, який скористався українськими мелодіями у 12-ій фортепіанній симфонії
та в
опері «Викрадення
із Сералю».
Андрій
Розумовський був видатним дипломатом. У 1792 році його стараннями відновлено договір між Росією та Австрією, багато зусиль доклав він щодо другого та третього поділів Польщі. У 1799 році Павло I наказав Розумовському залишити Відень і жити в Батурині. У 1801 році Олександр I знову призначив його послом у Відень.
Під час наполеонівських війн Розумовському коштувало великих зусиль примусити
австрійський уряд взяти участь у військових діях проти Франції. Після укладення Тільзитського миру в 1807 році він вийшов у відставку і залишився жити у Відні, займаючись переважно облаштуванням своєї знаменитої картинної
галереї і не менш славетних музичних вечорів. У Відні його любили, шанобливо називали
ерцгерцог Андреас.
У 1813 році цар Олександр I повернув Розумовського на дипломатичну службу.
Після вступу в 1814 р. союзницьких військ у Париж і зречення Наполеона I граф вів переговори з Ш. Талейраном про мир, підписав Паризькі мирні договори 1814 і 1815 роках., був однією з ключових політичних фігур на Віденському конгресі 1814—1815 роках, головою російської делегації. За організацію конгресу отримав титул ясновельможного князя.
У 1819 році
князь Андрій отримав чин дійсного таємного радника першого класу і різні
пільги, що полегшили його матеріальну скруту.
Ясновельможний
князь, під впливом своєї другої дружини (молодшої від нього на 33 роки) графині
Тюргейм, за кілька років до смерті прийняв католицтво.
Князь
Розумовський помер у Відні 23 вересня 1836 року.
У Відні іменем
Андрія Розумовського назвали вулицю і міст. На жаль, міст не зберігся до наших
часів.
Розумовські і
тепер проживають у Відні, вони є нащадками молодшого брата князя Андрія –
Григорія. У 2004 році Олександр Розумовський відвідав Батурин – гетьманську
столицю ХVІІ-ХVІІІ віків. Ця гілка роду Розумовських зберегла православ’я.
Тереса Барановська
14 червня 2015 р.
